На захисті краю заповідного
Випускник
Дніпропетровського університету, директор біосферного заповідника Асканія Нова,
Віктор Гавриленко, під час інтерв’ю розповів про перлину України, заповідник, яким
керує вже 26 років та вказав мінуси розвитку заповідної сфери Дніпропетровщини
Дарунок Фальц-Фейна
- Віктор
Семенович, Асканія Нова – один з най старших в Україні заповідників?
-Так, історія
формування Асканії-Нової почалася ще в другій половині XIX сторіччя, коли
нащадок німецьких колоністів, Фрідріх Едуардович Фальц-Фейн почав створювати
тут перші вольєри для птахів і звірів. Тож вже в XIX сторіччі звістка про
незвичний зоопарк з напіввільним утриманням тварин в безводних степах Таврійської
губернії рознесилося Європою. Він дивував не тільки своїми масштабами, але й
тим, що тут з'явилися сайгаки і кінь Пржевальського, також у степу нашому почали
гніздувати страуси, паслися антилопи, зебри і інші екзотичні види копитних.
- Часто заповідники
називають невигідними, навіть обтяжливими для Бюджету Держави, Асканія Нова – прибуткова?
- Заповідна
справа не може бути прибутковою! Заповідники – данина людини природі за знищене
середовище існування. Завдяки ним ми зберігаємо від повного знищення не тільки
тисячі видів тварин й птахів – передусім середовище в якому самі живемо. Тварини
й рослини створюють живу оболонку біосфери планети Земля. Без неї людство
загине.
- Який бюджет
потрібний заповіднику аби він не бідував, чи достатньо бюджетних коштів?
- Для нормального функціонування заповідника потрібно
хоча понад 30 мільйонів. Та за час свого директорства можу назвати лишень 3-4
роки коли було більш-менш збалансоване фінансування. Тож намагаємося заробити бодай
трохи самі, за допомогою розвитку туризму й за рахунок реалізації тих же
копитних тварин. Та, Асканія-Нова надзвичайно дешево обходиться Державі! Той же
Миколаївський зоопарк, на цей рік має бюджет близько 300 мільйонів гривень. Порівняйте
кількість його тварин та об’єми території й число тварин яку треба
обслуговувати нам! Маємо – зоологічний парк на понад 1400 голів копитних
тварин, що мешкає в напіввільному стані та вол'єрному. Жоден зоопарк стільки не
тримає.
В Асканії-Новій крім найбільшого заповідного степового
резервату у Європі ще й 167 гектарів дендрологічного парку треба обслуговувати,
- парку на штучному зрошуванні з артезіанської води. Та що прикро, ми вимушені сьогодні
Державі платити за воду. Це є нонсенсом! Подумайте лишень, як це виглядає: «Зберігаємо
національне, міжнародне природне надбання та платимо при цьому за воду!
Степовий рай
- Асканія-Нова
– унікальне природне середовище?
-Так, це унікальний триєдиний комплекс: степ, дендропарк,
зоопарк. Наш заповідник має дійсно колосальне значення й не тільки усеукраїнське,
передусім міжнародне. Через нинішню територію заповідника споконвіку проходив Азово-Чорноморський
міграційний коридор, їм щорічно переміщається більше 250 видів птахів.
Наявність постійного водоймища в центрі заповідної ділянки - Великого
Чапельського поду - привертає величезні скупчення мігруючих водоплавних птахів.
Асканія-Нова - один з основних в Північному Причорномор'ї пунктів
весняно-осінніх скупчень сірого журавля - до 44 тисяч особин, зимівель дрохви -
до 2500 особин, білолобого гусака, крижня і багатьох інших видів. От і зараз Журавель
сірий з Росії через нас летить, птахи з країн Балтії, Скандинавії, чекаємо й
велику кількість гусок, різного болотяного птаства. Воно збирається саме в
Асканії Новій, бо ми зберегли тут первозданну природу. Біологічна різноманітність
наших степових екосистем налічує сотні видів вищих рослин і кілька тисяч видів
тварин.
-Певно до Вас
приїздять й іноземні науковці, чи є такі що переймають опит?
-В 90 році ми готували детально проект з вивчення генному
коня Пржевальського. Тоді до нас приїхали спеціалісти з університетів
Сан-Дієго, Каліфорнійського. Їх дослідники дуже здивувалися масштабам нашого
заповідника, казали нам, що біля Сан-Дієго мають свою, але «маленьку Асканію».
Це мені дуже запам’яталося. Так от, за 20 років там такий Сафарі-Парк
розбудували біля Сан-Дієго, причому усе - по образу Асканії Нової. Та й зараз
нам є чим зацікавити іноземних науковців!
Від мрій до
реалій
-А в
Дніпропетровській області є чим пишатися?
- Я закінчив Державний дніпропетровський університет,
біофак й виходець звідси. З гордістю заявляю, що є певним продовжувачем тих
великих справ, які робили мої Дніпропетровські вчителі. Одначе, сумно, що в
Дніпрі, в Дніпропетровській області так мало зроблено з того що було
заплановано. Пам’ятаю, як нам викладачі розповідали, що в Тунельній балці буде
розбудований зоологічний парк на площі в 100 гектарів, для його побудови тоді привезли
з Німеччини цікавий проект. Та нажаль все закінчилося гнійником – по іншому не
можна сказати, який був створений на Комсомольському острові.
Багато було граних проектів, та вони реалізуються мляво
на Дніпропетровщині. Знаю, що є ідея створити на всій території Самарського бору
заповідник. Є перспективи й створення природного парку у Верховцево. Одначе, окрім
бажання – треба ще й зусилля прикладати. Ми ж багато декларуємо, але замало
робимо. Обов’язково у всьому повинна бути підтримка депутатського корпусу!
Що ж про Дніпрово - Орільский заповідник, то я не можу його
фахово оцінити, бо давно там не був. Пам’ятаю лишень, з яким трудом він
створювався. Місцеві «природолюби» з спідки охотників и риболовів не бажали
тоді віддавати острови. Та мало створити заповідник, - треба працювати над ним,
тоді він буде відповідати статусу.
- Чи не є стороннього бажання
знищити Асканію-Нову?
- Були у всі роки. Та, слава Богу, наш комплекс не зруйнували й репресії 30
років. Встояла Асканія й у часи Микити Хрущова, коли її пробували розорати
начисто. От і перші кроки розбудови Нової України – ми здолали. Буває й зараз
приїздлять хлопці на крутих авто й дивуються: «А що оце так – ще не приватні
землі!» Кажу: «Шановні, Асканія-Нова – то така велика кістка, що її ковтнути
дуже важко! Ви, звісно, можете знищити тут все дуже швидко, але відновляти
прийдеться екосистему роками. Не на користь це людству, Україні!».
Надіюся, що ми вистоїмо й Асканія-Нова і через сотні років буде відома як
заповідник.
Немає коментарів:
Дописати коментар